Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (11)Реферативна база даних (21)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Бобрик І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Коніщук В. В. 
Аналіз видів сапропелю для рекультивації деградованих земель України [Електронний ресурс] / В. В. Коніщук, М. О. Коніщук, В. П. Булгаков, І. В. Бобрик, О. М. Руденко, Л. Л. Онук, О. І. Скакальська, О. Р. Кирничишин // Агроекологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 83-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_1_12
Обгрунтовано важливість збереження речовини і енергії на прикладі екскавації сапропелю і подальшої рекультивації агроландшафтів. Описано донні сапропелеві відклади деяких озер Західного Полісся (Волинська, Рівненська обл. - Україна, Брестська обл. - Республіка Білорусь) та басейну річки Удай (Чернігівська обл.). Визначено видовий склад біогенних решток (Bacillariophyta, Chlorophyta, Cyanoprokaryota та ін.). Узагальнено концептуальні підходи до використання різних типів сапропелю в Україні на засадах зниження евтрофікації акваторій. Пріоритетом у визначенні та класифікації сапропелю має бути біотично-генетичний підхід із додатковими фізико-хімічними характеристиками. Запропоновано продовжити формування колекції сапропелів з метою вивчення перспективних органо-мінеральних добрив у меліорації земель, а також для оцінювання сукцесій водно-болотних угідь, палеоекологічних досліджень глобальних змін довкілля.
Попередній перегляд:   Завантажити - 919.834 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Кухарук В. Ф. 
Ускладнення при емболізації мішкоподібних аневризм судин головного мозку [Електронний ресурс] / В. Ф. Кухарук, І. С. Бобрик, С. І. Бобрик, С. В. Фецяк, А. Л. Чирко // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 1. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_1_5
Мета роботи - провести аналіз ускладнень, які виникають при ендоваскулярній емболізації аневризм судин головного мозку, встановити принципи профілактики та методи боротьби з ускладненнями. Проаналізовано понад 150 випадків лікування пацієнтів з аневризмами судин головного мозку різної локалізації методом ендоваскулярної емболізації у Волинській обласній клінічній лікарні в 2008 - 2014 рр. Більшість оперативних втручань (понад 90 %) виконано в гострий період (2 - 14 доба після геморагії). Частота оперативних втручань, проведених під місцевою та внутрішньовенною анестезією, - 97 %, під ендотрахеальним наркозом - 3 %. При виконанні емболізації аневризм судин головного мозку ускладнення зафіксовано у 33 % пацієнтів. Залежно від характеру ускладнення розділено на 5 груп: 1 - артеріальний спазм, 2 - тромбоемболічні ускладнення, 3 - повторні розриви аневризм, 4 - проблеми з навігацією та підходом до аневризми, 5 - ускладнення, пов'язані з операційним інструментарієм. Установлено методи боротьби з ускладненнями та принципи їх профілактики. Висновки: ендоваскулярна емболізація мішкоподібних аневризм судин головного мозку в гострий період часто супроводжується інтра- та післяопераційними ускладненнями, які значно підвищують рівень смертності та інвалідизації пацієнтів. Знання причин та характеру ускладнень допомагає ендоваскулярному нейрохірургу проводити активну їх профілактику та ефективно боротися з ними.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.687 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Бобрик І. С. 
Діагностика та лікування внутрішньочерепних пухлин із застосуванням інтервенційних нейрорадіологічних методик [Електронний ресурс] / І. С. Бобрик, В. Ф. Кухарук, С. І. Бобрик, С. В. Фецяк, А. Л. Чирко, Р. П. Гнат // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 1. - С. 30-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_1_7
Мета роботи - продемонструвати переваги цифрової субтракційної ангіографії для планування і проведення операції з приводу видалення внутрішньочеперних пухлин, а також довести ефективність емболізації живлячих судин пухлини у деяких клінічних випадках. З пролікованих за останні 4 роки пацієнтів для дослідження відібрано 22 з внутрішньомозковими пухлинами. Їм проведено цифрову субтракційну ангіографію, а також комп'ютерну та магнітно-резонасну томографію. Доопераційну емболізацію живлячих пухлину судин виконано 6 хворим, 4 з них проведено оперативне втручання з приводу видалення пухлини. До контрольної групи залучено 4 пацієнтів із схожим діагнозом. Їх прооперовано без попередньої емболізації. Знекровлені після емболізації менінгіоми видаляли швидше і радикальніше у порівнянні з контрольною групою. Об'єм крововтрати при цьому був меншим або кровотеча взагалі була відсутня. В одному випадку парасагіттальної менінгіоми задньої третини сагіттального синуса стало можливим радикальне видалення пухлини разом із фрагментом синуса завдяки повній його непрохідності в ділянці проростання пухлини. Досягнуто кращої навігації при видаленні двох парасагіттальних внутрішньомозкових пухлин у ділянці центральних звивин. У випадках гліальних пухлин чітко встановлено ступінь їх проростання у ділянки магістральних судин. Забезпечено дотримання органощадних принципів при кращій радикальності під час видалення. Висновки: застосування інервенційних нейрорадіологічних методик у нейроонкології надає змогу поліпшити якість і зменшити тривалість хірургічного лікування та післяопераційного періоду і, як наслідок, поліпшити якість життя пацієнтів після операції. В деяких випадках проведення цифрової субтракційної ангіографії є обов'язковим.
Попередній перегляд:   Завантажити - 964.513 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Коніщук В. В. 
Особливості збереження лікарських рослин України [Електронний ресурс] / В. В. Коніщук, І. В. Бобрик, В. П. Булгаков, О. І. Скакальська // Агроекологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 79–84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_2_14
Уніфіковано сучасний таксономічний склад лікарських рослин Червоної книги України. Запропоновано нову категорію природно-заповідного фонду - "ресурсні резервати" як механізм раціонального використання і збереження фітобіоти. Визначено перспективи вирощування зникаючих, рідкісних видів ex-situ для подальшої їх репатріації та застосування у фітотерапії. Одним із перспективних напрямів є вирощування розсади на основі торфосапропелевих компостів (50 <$Etimes> 50 % із регулюванням pH). Підтверджено успішне вирощування рідкісних лікарських рослин: Adonis vernalis L., Asphodeline lutea (L.) Reichenb., Astragalus dasyanthus Pall., Atropa belladonna L., Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng., Crataegus pentagyna Waldst. et Kit., Digitalis grandiflora Mill., Drosera intermedia Hayne, D. anglica Huds., D. rotundifolia L., Galanthus nivalis L., Glaucium flavum Crantz, Glychrrhiza glabra L., Lilium martagon L., Melittis sarmatica Klokov, Muscari neglectum Guss., Paeonia tenuifolia L., Primula elatior L., Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s. l., Quercus petraea (Mattuschka) Liebl., Scutellaria creticola Juz., Scopolia carniolica Jacq., Veratrum lobelianum Bernh. та ін.
Попередній перегляд:   Завантажити - 159.978 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Бобрик І. С. 
Особливості васкуляризації гліобластоми півкуль великого мозку за даними, отриманими при використанні інтервенційної нейрорадіологічної візуалізації у відібраних клінічних випадках [Електронний ресурс] / І. С. Бобрик, В. Д. Розуменко // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2017. - № 1. - С. 14-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2017_1_4
Мета роботи - продемонструвати ефективність цифрової субтракційної панангіографії та суперселективної церебральної ангіографії у пацієнтів з гліобластомою півкуль великого мозку; описати особливості судинної архітектоніки та гемодинаміки пухлини у відібраних клінічних випадках. Для дослідження було відібрано 11 хворих з гліобластомою великих півкуль головного мозку. Їм проведено цифрову субтракційну ангіографію, а також комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію. В 4 випадках виконано субтракційну цифрову і суперселективну церебральну ангіографію зони пухлини. За допомогою цифрової субтракційної ангіографії одержано об'єктивну інформацію щодо судинної архітектоніки та гемодинаміки. Показано високу чутливість цього методу діагностики і специфічність одержаних результатів для хворих з гліобластомою великих півкуль головного мозку. Висновки: результати цифрової субтракційної та суперселективної церебральної ангіографії у хворих з гліобластомою надають змогу оцінити особливості її васкуляризації. Зазначені методи можна рекомендувати для впровадження в практику при цій патології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.633 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Бобрик І. В. 
Заходи щодо збереження видів родини Orchidaceae в урочищі Барабан національного природного парку "Кременецькі гори" [Електронний ресурс] / І. В. Бобрик, Л. Л. Онук, А. О. Штогун // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2018. - № 3-4. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2018_3-4_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 115.941 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Штогрин М. О. 
Особливості степових екосистем Національного природного парку "Кременецькі гори", їх збереження та відтворення [Електронний ресурс] / М. О. Штогрин, Л. Л. Онук, А. О. Штогун, І. В. Бобрик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2019. - № 1. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2019_1_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 153.263 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Кобеляцький Ю. Ю. 
Результати багатоцентрового ретроспективного контрольованого клінічного дослідження ефективності й безпеки L-лізину есцинату® в лікуванні набряків головного мозку травматичного й післяопераційного генезу [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Кобеляцький, І. С. Бобрик, А. М. Нетлюх, І. І. Ілащук, Д. С. Івахненко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 8. - С. 21-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2020_16_8_5
У сучасних рекомендаціях контроль внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) визнано важливою передумовою якісного відновлення мозкових функцій після тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Серед відносно нових підходів до управління ВЧТ при тяжкій ЧМТ розглядається комплексний препарат L-лізину есцинат. Він дає ендотеліотропний, венотонічний, протизапальний, антиагрегантний та інші ефекти, що дозволяють розглядати його як засіб запобігання набряку головного мозку після ЧМТ і його зменшення. Для оцінки ефективності й наслідків застосування L-лізину есцинату було проведене багатоцентрове ретроспективне дослідження, що включило 988 пацієнтів з ізольованою або поєднаною ЧМТ тяжкого або середнього ступеня віком від 18 до 65 років. Медіана індексу тяжкості травми становила 17 балів, тобто більшість пацієнтів мали серйозну травму. Пацієнтів було рандомізовано у дві групи, одна з яких (n = 335) отримувала тільки стандартну терапію, тоді як інша (n = 653) - додатково L-лізину есцинат. L-лізину есцинат призначали в першу добу госпіталізації (медіана - 2,75 години) і курсом від 2 до 8 діб (медіана - 7 діб). Летальність у відділенні інтенсивної терапії (первинна кінцева точка) становила 10,3 і 24,2 % в основній і контрольній групі відповідно (різниця 13,9; 95 % довірчий інтервал (ДІ): 8,93 - 19,21 %; p << 0,001). Методом логістичної регресії було встановлено, що прийом L-лізину есцинату був найбільш вагомим фактором з тих, що вплинули на виживання пацієнтів (p << 0,001). Його застосування збільшило шанси на виживання пацієнта з ЧМТ у відділенні інтенсивної терапії в 3,3 раза (співвідношення шансів (СШ) = 3,311; 95 % ДІ: 2,108 - 5,200). Подібні результати були отримані щодо 30-денної госпітальної летальності. Частота відновлення ясної свідомості протягом перебування в стаціонарі становила 87,0 % у групі L-лізину есцинату і 66,0 % у контрольній групі з вірогідною різницею між ними (p << 0,001). Прийом L-лізину есцинату збільшив шанси на відновлення ясної свідомості пацієнта з ЧМТ у 3,8 раза (СШ = 3,823; 95 % ДІ: 2,535 - 5,765). Результати дослідження дозволяють рекомендувати включення L-лізину есцинату до стандартної терапії пацієнтів з ізольованою або поєднаною ЧМТ тяжкого або середнього ступеня.
Попередній перегляд:   Завантажити - 461.772 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського